- колодій
- I коло́дій
-ю; хим., фарм.колло́дийII колоді́й-я́(кто) диал. коле́сникIII колоді́й-я́(что; большой) нож
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
колодій
Смотреть что такое "колодій" в других словарях:
Колодії — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Колодій — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
колодій — іменник чоловічого роду густий клейкий розчин клітковини на ефірі та спирті колодій 1 іменник чоловічого роду ніж діал. колодій 2 іменник чоловічого роду, істота колісник діал … Орфографічний словник української мови
колодіум — у, ч. Те саме, що колодій … Український тлумачний словник
колодіївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Колодійчук — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
колодійний — а, е. Прикм. до колодій … Український тлумачний словник
колодійскый — ка, ке, Пр. Прикм. до колодій. Колісницький … Словник лемківскої говірки
колодійскі — ка, ке, Пр. Прикм. до колодій. Колісницький … Словник лемківскої говірки
колодій — ю, ч. Густий клейкий розчин нітратів клітковини на ефірі та спирті, з випаровуванням яких утворюється тонка прозора плівка; використовується в медицині, фотографуванні й т. ін … Український тлумачний словник
колодіум — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
